Навчальний семінар «ІТ-рішення щодо відновлення сільськогосподарських земель» - підсумки та матеріали. Постреліз.
У навчальному форматі та дискусії 2 липня 2025 року відбулося підведення проміжних підсумків науково-технічного проекту створення Центру трансферу технологій штучного інтелекту для відновлення сільськогосподарських земель, які постраждали від військових дій (AI Transfer Center, AITC) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України, що дозволяє формувати та поширювати інноваційні рішення з визначення об’єму вирв, підбору методів і стратегії рекультивації.
Завдяки проєкту було створено Центр, який об'єднує науковий потенціал науковців (університетів аграрної та природничої сфер, наукових установ) та партнерів (група з Гуманітарного розмінування, виробників ІТ-агро-технологій Drone UA та Palantir), для виконання завдання збереження та повернення в обіг сільськогосподарських земель, земель громад, яке важливе для України.
Вашій увазі пропонуються матеріали та відеозапис семінару
Вступне слово
Вадим ТКАЧУК – ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України
Про співпрацю з центром гуманітарного розмінування
Володимир БАЙДА - директор центру гуманітарного розмінування
Олена ГЛАЗУНОВА – проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації
Сергій САЯПІН – доцент кафедри інформаційних систем і технологій
Веб-платформа Інформаційної підтримки Центру трансферу технологій штучного інтелекту (AI Transfer Center, AITC) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України для відновлення сільськогосподарських земель, які пошкоджені після військових дій, - ресурс, який створений та розвинений у системі інформаційно-дорадчих ресурсів платформи електронного дорадництва на окремому піддомені https://aitc.edorada.org/.
Призначення веб-платформи полягає не лише у висвітлені здобутків проєкту, а головне, - бути інформаційною площадкою агрегації знань та технологій щодо подолання наслідків війни на сільських територіях та у використанні с/г угідь. Самі технології, їх трансфер шляхом постійної інформаційної присутності, навчання, просвітницькі заходи, практичний досвід, електронні каталоги надавачів послуг з рекультивації земель і не тільки – той спектр завдань, які покладаються на зазначену веб-платформу.
Важливим її аспектом є відкритість – безкоштовне розміщення інформації щодо технологій (з науково-практичним рецензуванням) від будь яких реципієнтів, успішного досвіду, контактних даних щодо послуг рекультивації для електронних каталогів. Можливість створення спеціалізованих навчальних курсів з метою підвищення обізнаності у сфері небезпек та рекультивації територій. І, звісно, - постійний інформаційний моніторинг та розміщення новин, анонсів подій, відеоматеріалів на YouTube-каналі платформи, анотацій спеціалізованих публікацій, кроків уряду та науки у сфері усунення загроз та рекультивації.
Запрошуємо до https://aitc.edorada.org/ не лише читачем, а й джерелом корисної інформації для інших!
Вплив збройної агресії російської федерації на землі сільськогосподарського призначення
Роман ПАЛАМАРЧУК, генеральний директор ДУ Інститут охорони ґрунтів України
Мілітарне забруднення ґрунтів і технології їх рекультивації (pptx, 10 MB)
Оксана ТОНХА – проректор з науково роботи та інноваційної діяльності
Використання безпілотних апаратів для дистанційного моніторингу стану ґрунту (pptx, 17MB)
Семен ВОЛОШИН – доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки
У сучасних умовах використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА, дронів) для дистанційного моніторингу стану ґрунту набуває особливої актуальності. Дрони є перспективним інструментом дистанційного зондування, що дозволяє оперативно, економічно та з високою точністю отримувати просторову інформацію про агроценози й ґрунтовий покрив навіть у важкодоступних чи небезпечних для людини місцях.
Завдяки оснащенню сучасними сенсорами, мультиспектральними та термальними камерами, БПЛА здатні здійснювати аерофотозйомку з роздільною здатністю до 1 см, проводити мультиспектральний аналіз, визначати вологість, структуру, вміст поживних речовин і навіть складати тривимірні моделі рельєфу та карт родючості. Це дозволяє аграріям своєчасно виявляти проблемні ділянки (ерозія, засолення, дефіцит елементів живлення), оптимізувати внесення добрив, планувати зрошення та підвищувати врожайність.
Серед ключових переваг застосування БПЛА — низькі капітальні та експлуатаційні витрати, висока мобільність, автономність, відсутність ризику для екіпажу, а також можливість охоплення великих площ за короткий час.
Олексій ЦИГАНОВ – аспірант НУБіП України
Деградація ґрунтів унаслідок військових дій створює серйозні екологічні та агрономічні виклики, що вимагають впровадження високотехнологічних рішень для моніторингу й відновлення постраждалих земель. У цьому контексті мультисенсорні технології в складі інтелектуальних роботизованих систем відкривають нові можливості для комплексного збору даних про фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунтів. У доповіді розглянуто переваги використання мультисенсорних платформ, що поєднують дані видимого, інфрачервоного та теплового спектрів, у порівнянні з традиційними методами зондування.
Особлива увага приділяється кооперативним системам, що поєднують повітряні та наземні платформи для підвищення точності і оперативності моніторингу. Запропоновані підходи сприяють швидшому прийняттю рішень щодо реабілітації деградованих земель, а також підвищенню ефективності агроекологічного менеджменту в постконфліктних регіонах.
Моделі комп’ютерного зору для обробки зображень сільськогосподарських земель (pptx, 11MB)
Роман РУДЕНСЬКИЙ – професор кафедри комп’ютерних наук
Земельний фонд зазнав значних пошкоджень, включаючи утворення вирв від вибухів, зміну рельєфу, забруднення важкими металами та токсичними речовинами. Штучний інтелект стає потужним інструментом для аналізу супутникових зображень і зображень, отриманих з дронів. Це забезпечує швидку та точну ідентифікацію дефектів на поверхні сільськогосподарських земель, класифікацію пошкоджень, оцінку деградації земельних ресурсів, обчислення їх параметрів та, врешті-решт, інтеграцію цих даних у техніко-економічне обґрунтування та плани щодо їх відновлення.
Розроблена методика навчання моделей комп’ютерного зору базується на ретельній підготовці зібраних і розмічених даних. Це включає попередню обробку, аугментацію та валідацію датасетів, що значно підвищує ефективність алгоритмів, таких як згорткові нейронні мережі, у завданнях детекції та оцінки пошкоджень.
Евристичні алгоритми для детекції контурів забезпечують автоматизацію процесу ідентифікації пошкоджень, навіть у випадках складних геометричних форм. Виявлення об'єктів за допомогою перетворення Хафа дозволяє підвищити точність при оцінці масштабів пошкоджень.
Оптимізація гіперпараметрів із застосуванням бібліотеки Optuna підтвердила свою ефективність у підвищенні продуктивності алгоритмів машинного навчання. Такий підхід дозволяє досягти збалансованості між точністю і швидкістю обробки даних, що є критичним для систем оперативного моніторингу.
Особливості підготовки даних та тренування моделей машинного навчання (pptx, 4MB)
Володимир КРАВЧЕНКО – професор кафедри економічної кібернетики
Впровадження методів штучного інтелекту дозволяє не лише підвищити продуктивність та точність прийняття рішень, але й забезпечує можливість швидкого реагування на зміни в умовах ведення агробізнесу, погодних умовах, коливаннях ринку. Ефективна інтеграція ШІ в процеси державного управління і агропідприємств, зокрема для прогнозування, моніторингу та оцінки ризиків, дозволяє покращити управлінські процеси та досягти високого рівня ефективності діяльності.
При цьому успіх реалізації проєктів машинного навчання значною мірою зумовлений якістю інформаційного забезпечення, підготовкою даних з використанням широкого спектру методів та інструментів аналізу даних, а також організацією процесів вибору та навчання моделей на підставі алгоритмів машинного навчання.
Сергій ЗАБАЛУЄВ – докторант кафедри ґрунтознавства НУБіП України
Методологія відбору зразків при діагностиці мілітарних забруднень земель (pptx, 1MB)
Володимир КОЗАК – доцент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів
До роботи семемінару долучилилися науковці та практики Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (у дистанційному форматі), Центру гуманітарного розмінування, ДУ Інститут охорони ґрунтів України, зацікавлені нуково-педагогічні працівники НУБІП України.
У процесі за кожною доповіддю та в підсумках відбулася жвава дискусія з окреслених питань та було намічено кроки до співпрації між учасниками, з якими ви можете ознаймитися у відозаписі події.
Запис навчального семінару «ІТ-рішення щодо відновлення сільськогосподарських земель» 02.07.2025 р.
