Людський фактор при розмінуванні полів на звільнених від ворога територіях відкидати не варто: як би сапери не старалися, але стовідсоткового очищення ділянок від вибухонебезпечних предметів досягти буде складно. Ось тому перші грунтообробні операції після розмінування бажано перекласти на роботизовану техніку…
У зоні ризику – вісім мільйонів гектарів землі
Вивести в поле звичайні колісні та гусеничні трактори в місцях колишніх боїв доведеться не скоро, оскільки майже 8 млн га орних земель заміновано. Їх повернення в безпечний обіг буде поетапним і тільки після того, як нашпиговану мінами та снарядами землю спеціалісти звільнять від смертоносного металу.
Відразу посилати аграрні машини в поле після зачистки можна, але не бажано, оскільки лишається загроза, що десь-таки той смертоносний предмет лишиться й бабахне під гусеницею, колесом чи плугом. Попри найретельнішу уважність і досконалість приладів пошуку якась десята чи сота доля відсотка загрози лишається. І тут постає питання: як у такій ситуації уникнути небезпеки і вберегти наших механізаторів?
Звичайнісінькі трактори «Білорус», ЮМЗ, ХТЗ та більш сучасні John Deere, Claas, Case чи New Holland перед мінами та усілякими хитрими пастками безсилі – горять й розлітаються на шматки. Механізатори з такої оранки, боронування, дискування чи іншої ґрунтообробної операції не завжди повертаються цілими, навіть на зачищених площах можуть наражатися на небезпеку.
Єдиним порятунком тут може бути запуск на перші ґрунтообробні операції після розмінування роботизованої техніки, що у безпілотному режимі інтегрована з системою GPS чи керується дистанційно.
Такі безпілотники, як стверджують спеціалісти, не обов’язково мати у кожному господарстві. Оскільки поля будуть вводитися в обіг поетапно, то одного автономного трактора вистачить на два-три села. Де спеціалісти дали добро – там попервах і працює машина, а потім переміщається до сусідів.
Уже підраховано, що від простою землі через заміновані орні поля Україна щорічно буде втрачати понад 800 млн доларів. Тільки за минулий рік країна за приблизними підрахунками втратила 8,7 млрд доларів.
Роботизовані та автономні трактори є. Але не у нас
На усіляких європейських спеціалізованих виставках така ґрунтообробна техніка демонструється постійно – колісна та гусенична. Звісно, з класичними широкозахватними посівними агрегатами, багатокорпусними плугами, боронами, культиваторами такі трактори не ходять, але з триметровим по ширині знаряддям вони працюватимуть і не наражатимуть механізаторів на небезпеку.
З-поміж не такої великої палітри виробників в першу чергу можна виділити компанію AgXeed з Нідерландів. У її продуктовій лінійці є кілька автономних машин для польових робіт, але найбільш придатним у наших умовах може бути гусеничний AgBot 5.115T2.
Окрім того, що ця потужна машина зроблена для широкого комплексу сільськогосподарських робіт практично з усіма ґрунтообробними, посівними, кормозаготівельними та іншими агрегатами, вона має дуже потрібний фронтальний блок гідроциліндрів для підвіски робочого органу чи звичайнісінької противаги.
Саме це і виділяє автономний трактор, оскільки навіска може бути буфером між машиною та якимось чином непоміченою міною, що спрацює під лезом ножа, диска чи опорним колесом фронтального знаряддя. Оскільки тут немає ні кабіни, ні механізатора, то для людини це безпечно.